Сучасні погляди на виховання ді­тей є свідченням усвідомлення до­рослими необхідності дієвого пере­ходу від авторитарної педагогіки до педагогіки співробітництва, що сприяє як розвитку вихованців, так і особистісному зростанню вихователів. Таке спілкування вимагає від педагогів не лише певних особистісних якостей (доброти, терплячості, уважності, чуй­ності, спонтанності і творчості в буден­них справах, поваги до кожної дитини, емоційної чутливості), але й високого рівня професіоналізму: це і знання про вікові та індивідуальні особливості роз­витку всіх сторін особистості, і вміння адекватно (через оволодіння унікаль­ною спільною мовою взаєморозуміння) спілкуватися з дітьми різного віку, і ко­ректно та делікатно відзначати їх сла­бинки і чесноти, помилки і досягнення, а також налагоджувати стосунки між дітьми та організовувати їх спільну ді­яльність, підтримувати інтерес та увагу кожного вихованця на заняттях тощо. Почуваючись емо­ційно, комфортно, розкріпачено, діти виявляють допитливість, ініціативу, не відчувають невпевненості та страхів, привітні до оточуючих людей, добро­зичливі щирі та прагнуть розділити свої радощі і прикрощі з вихователем.

Орі­єнтація на особистість дитини з її непо­вторними якостями, вміння побачити найкраще в дитині, підтримати і пора­діти чеснотам та допомогти розвинути іще нерозвинуті якості, приймати дити­ну і поважати її - такі риси сучасного ви­хователя, що дивиться в майбутнє.

Сучасний вихова­тель має розуміти дитину, приймати її та визнавати її особистість. На перший погляд, ніби одне і те ж саме, лише ви­словлено різними словами. Насправді ж розуміння, прийняття та визнання не­суть окремий своєрідний смисл.

Ми поговоримо з вами про професіоналізм сучасного педагога, з'ясуємо його основні ознаки, попрацюємо над підви­щенням рівня самооцінки педагогів. Напевно, я не помилюся, коли скажу, що основним для педагога є його професіоналізм. Ми всі разом дамо характеристику педагогу-професіоналу. Для цього розшифруємо поняття зі своєї точки зору.

Пишемо слово «професіонал» і до кожної його літери добираємо поняття:

п — працелюбний,

р — реаліст,

о — організатор,

ф — фанат (у хорошому розумінні),

е — ерудит,

с — самодостатній, сангвінік (темперамент),

і — інтелектуал,

о — оптиміст,

н — науковець (багато знає і вивчає),

а — активіст,

л — людинолюб, любить свою справу.

Вправа «Ромашка - рисиідеального вихователя»

Створення умов для кращого усвідомлення образу ідеального вихователя; ство­рення гарного настрою для позитивно­го налаштування на колективну працю. Всі педагоги з підручних матеріалов роблять кожний свою квіточку.

Складові професіоналізму:

1. Любов до своєї справи

Педагог-професіонал знаходить розраду, опору, задоволення не в тих благах, які забезпечує йому робота, а у самому сенсі професійної діяльності. Його бажання працювати є справжнім, щирим. Якщо така людина не має змоги займатися улюбленою справою, в неї може виникнути важка психологічна травма.

2. Компетентність і креативність

Педагог — це людина, безумовно, компетентна, яка добре розуміється на своїй справі. У межах компетенції професіонал знає, що і як слід робити. Найголовніше для такого педагога — це можливість творити.

3. Відповідальність, послідовність і надійність

Не може бути педагога-професіонала, який компетентний, але виявляє безвідповідальність чи непослідовність, не доводить до кінця розпочату справу, відмовляється виконати те, що замис­лив. Психологічна діяльність залежить від рівня професійної підготовленості спеціаліста й від його власне психологічної під­готовленості, яка полягає насамперед у здатності підтримувати необхідний рівень «я хочу», «я можу», «я повинен».

4. Рефлексія та рівень домагань

У педагога-професіонала дивним чином поєднується ви­сокий рівень домагань, висока самооцінка, висока вимогливість до себе й до оточення.

5. Моральність і сумлінність

Професіоналізм у роботі педагога — це, насамперед, лю­дяність, гуманність, моральність. Педагог-професіонал не може поставити свої справи вище за людину. Йому притаманна щира вдячність Богу, долі за все, що він має і вміє. Справжній педагог не тільки займається своєю справою, не тільки намагається бути кращим, ай нерідко бореться за істину, добро і красу.

6. Творчість

Професійна дія відрізняється від непрофесійної не тільки рівнем досконалості, а й ставленням до себе, до світу. Твори­ти — це давати іншим людям добро, створювати щось корисне і приємне для інших (схема 1).

Складно бути професіоналом, якщо погано знаєш те, чим во­лодієш (які маєш внутрішні, зокрема психологічні, ресурси).